Андрію мушу за Вами не погодитись.Все ж таки SB 205 штат Нью Мексико,Я ж сіяв з штату Монтана(куди північніше хто знає географію США)
Чому я прийшов до такого погляду?Перечитавши перекладену статтю знаменитого словацького знавця морозостійких кактусів Габріеля Вереша Він дав чітко зрозуміти що насіння морозостійких кактусів мають спадкові риси своїх батьків включаючи і морозостійкість,він радив у виборі експерементальних рослин брати по локаціях цим північніше.
Трохи відійду від суті але взяти ті самі канадські опунції і опунції штатів Техас,Каліфорнія,Нью Мексико не всі вдало перезимують.
Того ж принципу я дотримуюсь у підбиранні інших претендентів на звання морозостійкий кактус відкритого грунту.Я просто часто запитую,дивлюсь як той чи інший кактус зимує в різних людей треба ще враховувати кліматичні особливості України на заході,сході чи будь де клімат різниться.

Костянтин, цiлком з вами згоден про пiвнiчнише мiстопоходження. Але Андрiй мав на увазi незначну вариабельнiсть цього виду по рiзним локалiтi.
Що до вашого питання до мене, то в мене теж SB 205. У першi зими я не вкривав гiрку- не сподобався вигляд, тодi ще молодих сiянцiв, забитих грунтом зимовими дощами. iншi декiлька зим при дужому похолоданнi прикривав зверху старою вiконною рамою. Цього року не вкривав, бо рами пiйшли на маленьку неопалювальну теплицю, та тому що опунцiя преросла терасу на яку клався край скла.

Костянтине, я посіяв минулого року SB205 і ще одну -
насіння від Романа Станіка з приміткою "extremely froze resistant"
Не думаю, що між ними буде принципова різниця

Так само є ціла низка цікавих Coryphantha vivipara, які можна садити на гірку,
(гляньте фото наприклад тут http://users.atw.hu/sfield/telallok/telallok.htm)
плюс у Євгена просто чудові ехіноцереуси...
На жаль, я не можу так запросто ризикувати поодинокими рослинами ехіноцереусів,
(у мене на даний момент цвітуть лише reichenbachii v.albispinus i chloranthus -
вони зимували цієї зими в горшках на терасі, критій зверху)

але у мене вже підростають біля 10 форм сіянців ехіноцереусів,
деякі уже завбільшки з палець, із групи fitchii, baylei, reichenbachii,
частина яких вирощена із насіння, зібраного EMir'ом на гірці (Євгене, дякую ще раз!)
Цього року висаджу по одному експериментальному сіянцю, і лише восени 2015 почну
закладати (тобто готувати дренажну систему) щось схоже на ту гірку, яку EMir виклав на фотографіях вище.

Андрію та Євгене дякую за відповіді.
Якщо цікаво ось як німець Ralf Holzheu зробив свою ,,Cold-hardy cacti,, як він писав.Будову конструкції в цілому можна удосконалити але задумка непогана.
Трохи покажу ще фото самих кактусів взяв одні з небагатьох видів (на свій смак ) хто благополучно зимує.
Судячи по фото з настанням весни захист від опадів він забирає.

Чудова гірка!

В умовах Німеччини зими звісно не такі як у нас холодні але вологіше там однозначно.Тим більше я дивився в Google Maps
він на своєму сайті кидав свої координати північно-східна Німеччина.Колегги судити Вам
Думаю в кліматичних умовах України (тим паче півдня) подібних масштабів і різноманіття можна цілком зробити.

в принципі, не дуже гірка
(опунції не на клумбі, а ще в ящиках)
але повернення зими надало їм своєрідного колориту

Андрію у нас в Умані теж 10 см ввалило

Скажите пожалуйста, чем Cilindroopuntia whipplei отличается от Cilindroopuntia imbricata ?

імбріката - дерево 2-3 м
віпплеі - кущ 20-30 см

А морозоустойчивость одинаковая?

whipplei зимує без проблем!
imbricata - так собі, можуть і замерзнути

А cylindropuntia tunicata тоже морозоустойчива?
Может жить в ОГ с мягкой зимой?

Cylindropuntia tunicata по одним данным выдерживает -12°C, по другим до -18°C. В днепропетровском климате выдерживает зиму в неотапливаемой теплице. В Ереване, думаю, будет хорошо себя чувствовать.)))

Спасибо большое!У меня есть еще один вопрос)))А зимой укрывать или влага не губительна для нее?