Зимняя защита кактусов в открытом грунте

Нормы, варианты, советы из опыта коллег
Сообщений: 46 Страница 2 из 4
lucy2011 » 14/02/2016-22:08
У меня, в холодном и снежном климате, где часто бывают продолжительные оттепели, я между кактусами вкопала камешки. Перед зимой, когда кактусы ложатся, я на камешки кладу фанерки - тогда у меня во время оттепелей вода не стекает на кактусы, кактусы под фанерками, лежащими на камнях, не преют, снег засыпает укрытия из фанеры, и там не очень холодно.
Кактусы у меня еще не разрослись, самые первые пошли на 4-ю зимовку, те, что на фото 2 - только на вторую зимовку.
DSCF4507.JPG

2.jpg
2.jpg (223.91 КБ) Просмотров: 2024
Skeptyk » 15/02/2016-11:41
Люсі2011,
у Вас дуже цікавий досвід.
Далека сувора північ (56 градус широти)
може накладати свої умови при вирощуванні зимостійких опунцій.
Хоча та ж opuntia humifusa, яка за тестами витримує до 60 градусів морозу,
може бути випробувана і ще північніше.
Наскільки я розумію, починаючи з деякої широти неможливе генеративне розмноження опунцій самосівом,
однак утримання дорослих рослин передбачає хоча б 3 місяці вегетаційного періоду, який у Вас мабуть є.

T_im писал(а): Дуже цiкаво. Також хотiв у вас запитати, чи успішно зимують на вулицi basilaris та різноманітні ursin-и.

спочатку опунції після промерзання розм"якають, потім жовтіють,
в кінці з"являються чорні гнильні плями і тканини розкладаються.

Базіляріс - тримав одну молоденьку надворі (розмір - 2 сегменти).
При температурі -12 забрав до опалюваної теплиці на підлогу (там +3+5)
Верхній сегмент відсох.

Урсіну St.George UT вданий момент тримаю на терасі, закритій зверху - схоже що жива.

ауреіспіна - кілька "колекційних" розміром по 3-4 сегменти тримаю в теплиці,
бо молоді тонкі прирости за 2015 рік не потовстіли і було очевидно, що вони повідмерзають на вулиці

Загинула після 12-градусного морозу і подальшого утримання на підлозі в теплиці ursina Meadview AZ
(1101.08-erinacea v ursina /17/ Meadview, AZ, 20 cm sp, apricot fl )
але це мабуть наслідок мокрого грунту і молодості рослини
(циліндрична укорінена дітка висотою10-12 см, яка ще не почала давати плоских сегментів)

Рослини, які загинули після посадки в горшки у липні 2015 року
(engelmannii, aciculata, lloydii, erinacea SB1422) навіть не коментую - сам винен,
що залишив на вулиці свіжопересаджені рослини із невнормованим сезонним циклом.
Андрей Лукьянцев » 15/02/2016-12:38
(1101.08-erinacea v ursina /17/ Meadview, AZ, 20 cm sp, apricot fl )
Андрей, у Вас фотографии этой разновидности не осталось, случаем? Или ссылки? Буду признателен. Мне господин Брэк "микс" из двух совсем разных видов предоставил в этой позиции, сейчас сомневаюсь.
Мой сайт: cactusist.dp.ua
lucy2011 » 15/02/2016-13:48
Skeptyk, спасибо за положительную оценку моего скромного опыта, но на cactuskiev у вас есть ветеран форума, выращивающий кактусы, юкки, и даже пальмы с бананами куда как севернее моего Подмосковья - в Финляндии.
Семена у меня пока не завязывались, потому что были только единичные цветки, посмотрю как в этом году, буду пробовать опылять. Кроме опунций еще у меня неплохо зимует maihuenia patagonica, но уж очень медленно растет. А многие маленькие кактусы (корифанты, эхинопсисы) у меня не доживают до конца лета - их кто-то съедает. Теперь я их буду 1-2 года держать дома, а потом - в ОГ. На опунции в конце весны у меня нападают птицы, не видела, какие. Приезжаю - а сегменты очень сильно расклеваны, и так было не один год. Таперь приходится весной защищать от птиц.
Skeptyk » 15/02/2016-15:12
Андрей Лукьянцев писал(а): (1101.08-erinacea v ursina /17/ Meadview, AZ, 20 cm sp, apricot fl )
...Мне господин Брэк "микс" из двух совсем разных видов предоставил в этой позиции


У мене таке саме, два рази виписував, один раз погано зійшли,
був один сіянець волохатий, і штук 6 подібні на базіляріс.
Я із цих шести сіянців і обмінювався з любителями.
А через 2 роки виписав другий раз - зійшло штук по 5-7 кожної форми,
знову одна форма суперволохата, а друга подібна на базіляріс.
Тоді з"ясувалося, що декого "обманув"...
але ж я справді обмінювався сіянцями, вирощеними саме з цього пакета.

Ось така суперволохата - укорінена зрізка з перескіопсіса - замерзла при -10 (а швидше загнила у мокрій землі).
Мабуть дуже примхлива до водного режиму

і одна безволоса теж мабуть загине...решту тримаю в теплиці на підлозі при +3+5 і дуже хочу зберегти
генотип, бо невідомо яка ситуація буде із мезагарденівськими каталогами в майбутньому.

До речі, зараз у мезагарден в каталогу є ще одна цікава позиція під назвою diploursina
теж з локаліті Meadview AZ - дуже може бути, що це та сама рослина...
можливо поліплоїдна форма в наборі хромосом...
принаймні ніде у мережі я не знайшов згадок про такий вид.

сьогодні постараюся вдома зробити фотографії двох форм

Люсі, у Вас на фото цвітуть поліаканти червоно- і жовтоквіткова...
висловлюю гіпотезу, що отримані від Брєдіхіна із Воронежа, але можу і помилятися.
просто червоноквіткових поліакант майже ні у кого не бачив,
умене самого ледь ростуть два сіянці з мезагарденівського насіння, які зійшли після двократного пересіву...
Так от вони несамозапильні.

самозапильні (і тому широко поширені) тільки опунції
з групи phaeacantha (+ var. camanchica, var.longispina)
і з групи humifusa (+var. caespitosa)

і досить гарне оформлення кам"яної гірки " 8-)
Alexandr » 15/02/2016-15:53
Skeptyk писал(а): ...... дуже хочу зберегти
генотип, бо невідомо яка ситуація буде із мезагарденівськими каталогами в майбутньому.

Зберігайте!!!!!! Зробите гарне діло.........

Skeptyk писал(а): До речі, зараз у мезагарден в каталогу є ще одна цікава позиція під назвою diploursina
теж з локаліті Meadview AZ - дуже може бути, що це та сама рослина...
можливо поліплоїдна форма в наборі хромосом...
принаймні ніде у мережі я не знайшов згадок про такий вид...

Андрію, Ви намагалися "вбити" запит в google??? Якщо знаєте англійську, то знайдете трохи інформації.........
До речі, тут на форумі Олександр Ковалевський також має рослину схожу на diploursin"у, але він сумнівається.....(Фото є в темі Альпийская горка 2015, сторінка 13) Коли він з'явиться на форумі, думаю, тоді він краще розповість про неї.....
Передаю величезний привіт своїй мрії, якщо ти надієшся, що я здамся, то ти помиляєшся.
Skeptyk » 15/02/2016-17:28
в мережі не зрозуміло:
стара урсіна і нова діплоурсіна , обидві родом з Meadview AZ-
це різні види, чи йдеться про перекомбінацію.
Особливо питання виникає, коли бачиш в
каталогу Стівена Брека присутність обидвох позицій
Alexandr » 15/02/2016-17:59
Скоріш за все це перекомбінації........ :roll: :roll: :roll:
Передаю величезний привіт своїй мрії, якщо ти надієшся, що я здамся, то ти помиляєшся.
balanovskiy » 15/02/2016-19:41
Накопал в сети такую информацию (за точность перевода прошу не ругать):

Opuntia diploursina A.D. Stock, N. Hussey & M.D. Beckstrom 2014
Тип: США, Arizona, Mohave Co., западный склон Grapevine Mesa возле Meadview, 35° 50.532' с. ш., 114° 07.623' з.д., на выс. 898,5 м над ур.м.
Низкорослый кустарник до 53 см выс., обычно с поднимающимися ветвями с 1-6 сегментами. Сегменты узкие обратно-яйцевидные до эллиптических, плоские, 8,5-13 см дл., 6-9 см шир., терминальные сегменты устойчивые, отделяются с трудом. Ареолы (7-8) в диагонали поперек середины сегмента, круглые, 3-3,5 мм диаметром, с белой шерстью, на расстоянии около 5-10 мм друг от друга. Глохидии неприметные, редко более 2-3 мм, жёлтые до коричневых. Главная колючка (обычно 1) часто не развита во многих ареолах сегментов возраста цветения, бледно-соломенно-жёлтые, круглые, гибкие, 2-10 см дл. на цветочных сегментах. Вторичные колючки (17-20) 7-23 мм дл., перекрываются между ареолами, различные по размеру и ориентации, но, обычно прижаты к поверхности сегмента. Цветы 6-7,5 см дл. Внутренние лепестки жёлтые розовой центральной прожилкой в результате чего общий внешний вид персиково-жёлтые. Тычиночные нити белые. Столбик пестика белый, рыльце зелёное. Плоды 3-4 см дл., сухие, с 21-27 ареолами. Колючки на плодах (10-18) 6-35 мм дл., гибкие, час-то изогнутые, во всех ареолах создают видимость длинных колючек. Семена многочисленные, крупные, 8-10 мм диаметром, шов 1,5-2,5 мм шир. Число хромосом 2n=22. Ареал - преимущественно в Mojave Co., Arizona вблизи Meadview. На родине Opuntia diploursina гибридизируется с O.basilaris.

Opuntia diploursina новый вид растёт вблизи Grand Canyon и Lake Mead National Recreation Area. Этот вид близкородственен Opuntia erinacea но "...отличается меньшими колючками более тесно прижатыми к поверхности сегмента, колючки меньше в  и более гибкие, межареольное расстояние меньше, растёт вертикально, плоды более крупные с более длинными и более гибки-ми колючками. Семена крупнее и диплоидные. Число хромосом 2n = 22.
Skeptyk » 15/02/2016-20:06
щодо діплоурсіни...
тут є фотографії обидвох форм, які проростають з насіння від Стівена Брека
http://www.cactiguide.com/forum/viewtop ... =7&t=16889
з волохатою формою все ясно - відповідає опису MG1101.08-erinacea v ursina /17/ Meadview, AZ, 20 cm sp, apricot fl
Але ж вона з біса гарна, всякі ореоцереуси і еспостоа сховаються...

гола форма там жа на сайті кактігайд дискутується як aurea, pinkavae або humistrata.
Ростуть вони там поруч, тому або Брек продавав суміш насіння цих двох видів, або
з насіння виростають гібриди...

а можливо саме внаслідок гібридизації цієї урсіни з базіляріс виростають такі сіянці 2 зовсім неподібних форм,
у них цідком може бути домінантна (від урсіни) або рецесивна (від базіляріс) ознака

до речі, ніде не бачив згадки про можливе існування двох різних урсін в околиці Meadview AZ,
які повинні б відповідати двом позиціям, присутнім у каталозі Стівена Брека
Skeptyk » 15/02/2016-20:32
і ще одне...........
тут http://swbiodiversity.org/seinet/taxa/i ... axauthid=1
наведено точний опис діплоурсіни з локаліті

а тут http://www.geoscapenursery.com/Cactus.html
є фотографії трьох різних форм урсіни з далеких між собою локаліт
Lincoln Co., NV, 4000 feet, Clarke Co., NV, 3500 feet, ex. Alplains, Inyo Co., CA, 6800 feet
які вважаються синонімами діплоурсіни (!)

щодо локаліті Lincoln Co., NV, 4000 feet - у Станіка є така позиція
sp.aff.ursina?,dense, white, Lincoln Co.,Nev.,RS 2135
можливо кого зацікавить фото дорослої рослини

так що вся ця історія з діплоурсіною - це бізнес-перекомбінація
(чимось схоже на історію зі strombocactus pulcherrimus vs esperanzae)
і найсильніше на цьому обдурили Стівена Брека,
який в результаті вніс в свій каталог одну і ту ж позицію під двома різними назвами

все, мені набридло серфити інтернет з цієї теми
Андрей Лукьянцев » 16/02/2016-17:53
Андрей, дедушка Брэк конечно стар... Но наверное не настолько, чтоб дважды продавать один и тот же кактус. Он же всю жизнь этим занимается! Да, на кактигайд - именно те два вида растения, что и у меня - благодарю за прояснение). По фото кактус не сильно определишь, точнее, определишь, но фото должны быть сделаны в одно время и при одном освещении, и т.д. Особенно, когда речь идет о любвеобильных опунциях. Я предпочитаю доверять товарищу Брэку - у него глаз наметан. Раз написал, что разные - значит разные :)
Ну, а чтобы наверняка - выписать и посеять, и через лет 5 будет видно. ) Но только это не про меня - что - то я от них не особенно в восторге, хотя эта урсина обрадовала 9 см колючкой при собственной высоте в 15 см...
Мой сайт: cactusist.dp.ua
T_im » 19/02/2016-23:58
Промежуточный результат зимовки баклажка vs. навес.
Aureispina под баклажкой вроде бы жива (по крайней мере выглядит неплохо, несмотря на <-20-ти градусные морозы). А вот basilaris и erinacea под навесом сильно наклонились. Basilaris уже каюк, или есть шанс, что выживет?

Вложения

1.jpg
Aureispina Basilaris
Skeptyk » 20/02/2016-00:30
про базіляріс нічого не можу сказати.
я у себе ще в січні ящик з опунціями по 2-3 сегменти
забрав з вулиці при -12 в теплицю на підлогу при +3+5,
і аж через місяць зміг визнчити, хто живий а хто загинув.
EMir » 20/02/2016-05:22
У меня базилярис тоже ложится на зиму - ничего страшного. Прошлой весной половина кладодий отсохла- причины не знаю- но зато зацвела.
Сообщений: 46 Страница 2 из 4

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1