По іншим характеристикам: колючки в ареолах, форма ребер, зеленуватий колір епідермісу, а також забарвлення пелюсток (воно інакше, аніж у вільямсі). В мене є сіянчики цього ж генотипу, зараз знайду фото та викладу.

UPD.: ось:

Паша, про забарвлення пелюсток я б не конкретизував ... Williamsii, Cuatro Cienegas має ледь не яскравішу риску !
В мене десь і фото є в архиві.

Рома, согласен. Пересмотрел свои архивы - действительно. Так что окрас цветка из перечня вычёркиваем )

До речі, про класифікацію: сьогодні пікірую сіянці і згадую, що нібито L.will., f San Antonio чимось відрізняється від інших. Здається вони раніше зацвітають ?

Судя по всему, да. Плюс они размером меньше обычного, а цветок, наоборот, крупнее. Мы обсуждали это вот здесь.

Стосовно розміру - вони не меньші, такі самі як і решта. Принаймні в мене. Це стосується і сіянців, і дорослих рослин. От цветіння - так, раніше за інших, а решта те саме. Сьогодні як раз закінчив пікірувати лофофори. Там в основному від Брека та Станіка, але є і своє насіння.
На фото під номером 139 як раз L.will.f.San Antonio з рослин, які в свій час я придбав у Лавровського.

Прошу поради по культурі лофофор.Минулого літа 5-6 дорослих 10-12 років рослин порозтріскались біля основи.Ростуть непересаджені 4-5 років в бідному грунті без підживлення,полив в сезон 2-3 рази в місяць,зимівля при 10-12 град.Літом на дворі під склом на східній стороні приватного будинку.І що не так?

Де саме розтріскались, на кореневій шийці? Чи сбоку, по ребрах?

Взагалі лофофори розтріскуються через надмірний полив - у рослини нема запорного клапану, тож вона втягує стільки води, скільки здатна втягнути. Якщо ж вони у вас живуть у спартанських умовах, то надмірний полив цілком може сприяти тому, що рослина тріскається. До речі, найчастіше це відбувається з fricii - у них не такий жорсткий епідерміс.

Якщо ж тріснули внизу, де коренева шийка, то це просто тому що рослина збільшується. Сам неодноразово із таким стикався, десь навіть фото були. Що робити - та, мабуть, нічого. Тут головне - не залити, а тріщини такі згодом заростають самі.

UPD.: Ось, поки знайшов свою дихотомічну фрічі, минулорічне фото. Там внизу трохи видно, що у неї тріщина на кореневій шийці (тому і посадив високо):

Двомісячні L.w.
Ще яскраво-зелені. Сіріти пізніше починають.

Александр, отличные сеянцы!

А я покажу свою трёхголовую Lophophora fricii (посев, правда, не мой, мне уже такой досталась)

paz писав:Александр, отличные сеянцы!

Спасибо. Но тут особо хвастать нечем. Лофофоры - один из самых беспроблемных по части посева родов. Если всходы появляются, то дальше прут, как на дрожжах.

paz писав:А я покажу свою трёхголовую Lophophora fricii (посев, правда, не мой, мне уже такой досталась)

Это забавно, но, мне кажется, не более того. Скорее всего в младенчестве была повреждена или присохла точка роста. Вот и начал сеянчик куститься, когда отошел. При желании таких "уникумов" можно на конвейере производить, только - зачем? Скорость роста таких голов обратно пропорциональна их количеству.

А вот это - уже в моём посеве. Здесь точка роста не была повреждена, а именно дихотомически разделилась:

Также несколько сеянцев получились вариегатными, вот один из них:

У меня вариегатная дифуса есть , фрич еще не получал. Интересный материал.

Дима, спасибо!
У меня кстати, всходили вариегатные koehresii из полученных от тебя семян.
Вот, к примеру:
Вот эти две были вариегатными, а сейчас приняли вот такой желтовато-коричневый цвет. Но растут, хоть и медленно: Ещё пару вариегатных сеянцев было с семян Lophophora koehresii VM050 San Bartolo, SLP, но они не выжили.

У меня таких еще не попадалось.