Пару лет под лампами без зимовки, чтобы массу набрали, а потом можно и переводить. У меня сейчас есть полугодичные сеянцы. Но они маленькие совсем. Потому им полтора года под лампами расти.

Спасибо

зійшли на третій тиждень.

Свіже насіння приємно сіяти)

Тепер прикрийте їх бумагою, не треба занадто засвічувати, це на користь не піде, Натомість може загальмувати ріст і загнати сіянці у довгу стагнацію.
Що це за вид ?

ariocarpus furfuraceus. Вони в мене практично постійно прикриті плівкою, провітрюю до пів години на день. 12 годин в сутки, горщик стоїть на батареї ЦО.

Фурфури ростуть потужніше за інших. Такя собі "насоси". Серед сіянців аріо одного віку, фурфури завжди будуть більшими.

Романе, у мене теж фурфури самі потужні..майже в 2 рази більші ніж інші...доречі, як ви думаєте якщо прикривати посіви білим агроволокном...Відбувається газообмін і зменшується кількість світла, що викликає стагнацію у сіянців...Це я пропоную для тих, то вирощуе не в герметичних умовах...

Можно накрити волокном, а можно не вмикати всі лампи у теплиці)

[tab=30]Добрий вечір, шановні колеги.
Маю деякі спостереження за ростом сіянців аріокарпусів, і хочу поділитися ними з вами.

[tab=30]Багато хто, починаючи вирощувати аріо з насіння, задає собі питання - який грунт найкращий для максимально можливого успішного росту цих рослин ? Чесно кажучи, я ніколи не розгадував подібні загадки, тому що давно зрозумів, що склад грунту не має особливого значення. Натомість головним є його физичні характеристики.
Аби він був рихлим, все інше другорядне. І я просто робив звичайну свою суміш (торф 30%, "земля" - біля 5-10%, все інше - ріноманітні сипучі) тільки фракцію складових брав відповідно до розміру сіянців.
[tab=30]Але постіно мішати складові набридає, та й деколи не вистачає одніє чи іншої складової суміши. Із-за чого процес пересадки сіянців буває відкладений. От я і вирішив провести таке собі випробування самої доступної грунтосуміши у моїх умовах.
Я взяв магазинний субстрат типу "Универсальный" (торф, pH 5,7 - 6,5), та розбавив його відносно незначною кількістю керамзитового піску.
В таку "суміш" я посадив сіянці A.agavoides, A.kotschoubeyanus v.albiflorus, A.fissuratus, A.fiss.ssp.hintonii та A.furfuraceus з метою з'ясувати чи можно їх вирощувати у подібному грунті. Це був посів листопаду 2014 року.

Зараз вже пройшло достатньо часу, шоб можно було зробити висновки.

[tab=30]Отже, як я і очікував, найкраще себе почували A.furfuraceus. Вони виросли з притаманними виду (на данному етапі свого розвитку) ознаками. В них велике гарне стебло та чудові репи з розвинутим корінням.
[tab=30]Також нормально себе почувають у майже чистому торфі A.fissuratus. Вони мають всі ознаки гарного розвитку - туберкули, репи і коріння втішають око)

[tab=30]А от наступні види аріокарпусів вочевидь пригнічені. Можу сказати, що A.kotschoubeyanus v.albiflorus та A.agavoides виглядають хоч і допустимо, але дуже малі. Також в них недостатньо розвинуте коріння. Деякі сіянці мають дегідратоване стебло, хоча у вологому середовищі закритого контейнера не відчували дефіціту води.
[tab=30]Гірше за всіх "виросли" A.fiss.ssp.hintonii. Вони виглядають просто жахливо - "живі мумії". Коріння нерозвинуто взагалі, стебло та репи не виросли та ссохлися.

Я зробив висновок, що у кислому грунті (торфі) можно з успіхом вирощувати A.furfuraceus та A.fissuratus. А от інші види потребують більш лужної (або нейтральної) грунтосуміші.

Роман. Браво. Ждал от вас продолжения темы. Браво.)))

Романе нормальні у Вас Хінтоні, надто Ви вже максималіст

Дякую, друзі !

Написав, бо вважаю, що тему отримання аріокарпусів з насіння треба розвивати.
Цей рід поступово виходить з-під шаблону "важкого" для аматорів. Ви бачите самі, що можна з успіхом вирощувати непогані рослини на власному корінні. А останній мій невеличкий експромт дає можливість сміливіше формувати грунтосуміші для сіянців аріокарпусів, ніж це було раніше.
У крайньому разі, маємо тепер за плечима і такий досвід)

Наголошую - зробити грунт для вирощування аріокарпусів з одного торфу було саме експериментом, і це слід розглядати тільки як спробу вирощування сіянців.
Краще ж за все брати субстрат з органічною складовою до 30 відсотків.

Сіянці посіву 2013 року сьогодні виставив у забалконну теплицю.

Тепер почнуть "материти", нарощувати "пазури та ікла", освоювати життя, досі їм невідоме - виживання. Так, зараз я починаю принципово міняти культуру утримання для тих рослин, які вже досягли значних розмірів стебла.
Дехто звинувачував мене у тому, що я ніби "розганяю" аріо. Ці люди нічого не розуміють у вирощуванні Ariocarpus) Аріокарпуси неможливо "розігнати". Можливо лише створити максимально корисні умови для їх розвитку. І все. Якщо ви "почули", що треба рослинам - створили умови, ну а якщо ні ... тоді будете казати, що поважаєте тільки ті рослини, що росли до 5 см у диаметрі 20 років))

На фото: агавоідеси (різновид з довгими туберкулами), фурфурацеуси, фіссуратуси на ім'я Хінтона, та "звичайні" фіссуратуси.

Знову осіжу тему.
Купував насіння аріокарпусів у Дмитра Самогородського (demon), м.Кременчуг.

Сіянцям уже сьомий місяць раза три за цей час пересаджував помоєму пікіровка трохи притормозила ріст.
Як думаєте як на сьомий місяць відстають трохи чи ні?Так чи інакше спостерігаю що дуже повільно але ростуть, швидше за всіх ростуть ретузуси.
На даний момент вони ростуть без додаткового освітлення у закритому боксі на підвіконні.
Знавцям аріо прошу підключатись.

А я не использую торф для выращивания ариокарпусов. На мой взгляд, для посевов важно не допускать пересыхания
субстрата и остановки роста до формирования репы.