Владимр писав:Эдуард, растение очень интересное!
Я сеял достаточно много хомалоцефал, правда, основная масса сидит в плошках и стагнирует, ждет, когда к ним дойдут руки.
У меня сложилось впечатление, что они не любят мелких горшков. 1,5-2см сеянцы, которым посчастливилось попасть в горшок 5см, очень быстро доросли до него и снова остановились в росте. И еще, если они впадают в стагнацию из-за очень редких поливов, то вывести их из этого состояния очень трудно.

Насправді я їх не вирощую, самі ростуть якось так. Це ж для себе. Або ж цей метод вирощування можна назвати природнім. І відбір природній відбувається. Багато чого пропадає при посіві. Бо я ще не на пенсії і часу багато нема за цим усім дивитись. Але, як щось росте, то вже росте. А ще, як і час появляється, то ростуть набагато краще, як в природі. І доглянуті і пофотографовані, від насіння, сіянців, корінців до колючок та плодів.
Трохи опишу посів. Сію, пікірую перший раз і забуваю. Час. Потім, коли є вільний час повертаюсь до посіву. Там може бути нуль, може бути декілька, а можуть усі. І от цих, самих витривалих уже пересаджую у торфяні горшочки з пористим бідним субстратом, як для кактусів. Вони там знаходяться деякий час, ростуть не дуже, а потім попадають з цим горшочком у великий горшок з чорноземом, виставляються на вулицю і все. На сонце, на дощі. І коли корінці через пористий грунт, добираються до стінок торфогоршка, проростають його і насолоджуються по повній, тягнучи у себе, а відповідно і у рослину усе з землі. Цей момент помітно одразу, бо рослини "рвуть" в ріст прямо на "очах", наливаються, в моменті. Бувало ехінопсіси трохи тріскали, бувало, що деякі загнивали від надлишку вологи, але в основному більше вологи, як їм потрібно вони не беруть, навіть коли під дощами залиті до верху стоять. Навіть похолодання у такому стані переносять. І з ранньої весни, до пізньої осені на вулиці у просторих горшках. Зараз до речі теж усі ще на вулиці. Ось, якось так і ростуть.