Купил семена махровых сортов,первое цветение )).

А у меня не хотят цвести растениям уже по 4 года. Даже намёка нет. почему?? Кто подскажет?

Аденіуми для цвітіння потребують поєднання повного сонячного світла, температури 25-35 градусів, поживної
( як для звичайних кімнатних рослин ) грунтосуміші, інтенсивного поливу, регулярного підживлення, можна навіть
органічними добривами. Зимівля має проходити при 15-20 градусах ( чим молодші рослини, тим вищою має бути
температуа ), рослини повинні скинути листя, але не варто допускати надмірного зморщування, - в цьому випадку
необхідно підняти температуру до +25 і добре зволожити грунт. Але навіть при цих умовах трапляються окремі
"ледачі" екземпляри, які довго не бажають цвісти.
Основний період цвітіння, принаймні для А. obesum i A. mini, якраз припадає на серпень, часто захоплюючи першу
половину вересня. Щоб не бути голослівним додам фото, на жаль торішнє, цього року, мабуть через прохолодну погоду,
ще жоден не розкрив бутони.

Нарешті настало тривале тепло і дорослий аденіум розцвів повністю, 6 квіток одночасно.
Цей екземпляр в самому кінці зими вже брав участь в темі "Бонсай из суккулентов... " А зараз такі великі квіти
порушують усі бонсаїчні пропорції.

У більшості погоджуюсь з Ростиславом, крім періоду цвітіння обезумів- як звичайних, так і сортових. Найбільше квітів в мене з квітня до травня, частково червня. В серпні-вересні починається другий етап. Часто слабіший весняного. А потім, як надумають, то цвітіння тягнеться і до грудня. Але це вже індивідуально, в залежності від умов. Є такі сорти, що видають по кілька квітів кілька разів за період вегетації з невеликими перервами

Подскажите, пожалуйста, что с адениумом. Второй год подсыхают листья и портится вся картина. В одинаковых условиях больше десятка растений стоят рядом, но такое только у одного. актарой проливал...

Аденіуми, завдяки неабиякій отруйності, не зазнають нападів штатних кактусних ( сукулентних ) шкідників із зоологічного
типу членистоногих, тому в даному випадку актара марна. Тут якесь бактеріальне ураження, можливо, поєднане з
грибковим. Зважаючи на сезон, хворий аденіум краще ізолювати від інших рослин та, припинивши полив, дати йому
спокійно скинути листя, а вже весною пересадити, ретельно знезаразивши субстрат і, бажано, саму рослину, наприклад
ультрафіолетом або озоном.

Дякую за відповідь.

rostyslav vashchuk , Ви неправі- аденіуми активно жруться всіма кактусними шкідниками. Це беззаперечна інформація.А ці пожовтіння краю листків пов’язані з грунтом. Кислотність грунтосуміші, брак, або навіть надлишок якихось речовин може викликати такі бурі плями і обсихання по краю листка. Також це може бути генетичне порушення, або невідповідний розмір горщику для його кореневої

Коли я писав про відсутність членистоногих шкідників на аденіумах, то спирався в першу чергу на особистий
скромний досвід. Але коли такий досвідчений фахівець стверджує протилежне,то нічого не лишається, як беззастережно
повірити. Лише хочу з'ясувати, де саме Ви, Ярославе, зустрічали шкідників: у своїй колекції на балконі, в теплицях у знайомих колекціонерів чи в літературі?

Ростиславе, це все власний досвід. В статтях не раз зустрічав, що аденіуми шкідниками не вражаються і завжди цьому дивувався. Кілька разів заносив собі кліща і раз мав тріпсів. Кореневого червеця з аденіумами мені раз прислали, а стеблевого бачив на аденіумах в Києві в Епіцентрі. Кількість його тоді на всіх сукулентах і інших рослинах мене вразила. Білокрилку і щитівку допомагав виводити знайомій колекціонерці з аденіумного сайту. Вийшов цілий букет тої гидоти. Зараз абсолютно всі рослини, які від когось отримую, або привожу додому після участі в якійсь виставці, обов’язково обробляю, в основному препаратами від кліща. Доречі, його найбільше буває на арабікумах, свазикумах і олеіфоліумах з ворсистими, бархатистими листками.
З мого досвіду, найважче було виводити тріпси.

Дякую за відповідь, Ярославе. Тепер схильний думати, що про відсутність шкідників на аденіумах пишуть ті, хто
культивує рослини під відкритим небом,- сам належу до таких. Хоча, зізнаюсь, що на листках, які виросли в умовах
закритого грунту після переміщення рослин під відкрите небо ( зазвичай у травні ) іноді спостерігав білокрилку, яка
швидко зникала разом із відпаданням "тепличних" листків.

Были проблемы со щитовкой в зимнее время. Обрабатывать химией в квартире около двух сотен растений было не очень удобно. Приходилось работать 70 градусный спиртом, ваткой и золотыми ручками, а в мае, когда растения можно вынести на балкон, обработка шла по полной программе.

Оце так ! Здається ще тільки про нематод на коренях аденіумів ніхто не згадував. Ситуація чимось схожа на дуже отруйних в природі південноамериканських амфібій з родів Dendrobates i Pyllobates, які в терраріумах стають зовсім
не шкідливими. Так само аденіуми в умовах закритого грунту, мабуть, суттєво втрачають свою отруйність і, як наслідок,
у них знижується імунітет до шкідників.
Висновок напрошується сам - тримати рослини протягом вегетаційного періоду під відкритим небом, тим більше, що у нас, в Україні, під ним ( небом ) не тундра і навіть не тайга. Але кожен вирішує сам відповідно до своїх уподобань та
можливостей.

Может у нас не тундра, и не тайга, но "джунгли" городов. И где прикажете найти "відкрите небо"?