Peakspear писав:Ви теж таке використовуєте, чи вважаєте, що воно в чомусь програє вашому варіанту добрив?

Опишу, як прийшов до поточного варіанту. Спершу користувався Кемірою Люкс російського ви-ва, але цього року не зміг її знайти у Львові. Точніше, знайшов добриво з практично ідентичною упаковкою, але Тернопільського ви-ва і з іншим NPK, який мене не влаштовував. Видно, російську Кеміру Люкс перестали завозити зі зрозумілої причини, і якийсь наш бізнесмен вирішив скористатись славою бренду... Тому я почав подумувати над купівлею Крісталону Коричневого, оскільки він часто згадувався на форумах в позитивному світлі. Якісь інші варіанти з СНД не розглядав через недовіру до них (тепер, маючи вже більший об'єм знань на цю тему, розумію, що і в нас можуть бути хороші добрива). Але потім попалась мені одна стаття про гравійку для кактусів, де автор, розповідаючи про використання Крісталону, писав, що додає кальцієву селітру для збільшення частки азоту, при цьому не написав жодних цифр. Вірогідність, що в NPK, подібному до Крісталона, може не вистачати азоту для нормального росту сукулентів, мене дуже стривожила і заплутала, бо тепер, виходить, заново доведеться перелопачувати форуми для пошуку "правди", а з багатокомпонентними добривами я бавитись не хотів, тим більше не знаючи орієнтовної необхідної частки азоту (находив дуже суперечливу інфу на цю тему). Тому я вирішив скористатись досвідом практиків: я знав, що один досить відомий український кактусист використовує Peters Professional Blossom Booster 10-30-20, і, оскільки він був у мене в "друзях" в ФБ, я вирішив розпитати його, як успіхи з цим добривом, і про його методику. Він сказав, що після 5 років використання нарікань не має, і розповів деталі. Також сказав, що він теж колись читав на якомусь форумі, що в Крісталоні недостатньо азоту. Нарешті я був "озброєний" чіткою практичною інфою і купив 1 кг цього добрива.

Почитав про Peters Professional Blossom Booster на сайті виробника. Круте добриво, його склад на передовій добривної "моди". Правда я не знайшов даних про вміст сірки і кальцію (можливо просто не вказано). Ви говорили, що використовуєте фільтровану/дощову воду, яка доволі чиста. Якщо добриво не містить згаданих елементів (особливо кальцію, бо він для кактусів архіважливий), чи думаєте якимось чином компенсувати? Стосовно 5 річного досвіду колеги, ви не запитували яку воду він використовував для поливу і який субстрат?

Peakspear писав:Правда я не знайшов даних про вміст сірки і кальцію (можливо просто не вказано). Ви говорили, що використовуєте фільтровану/дощову воду, яка доволі чиста. Якщо добриво не містить згаданих елементів (особливо кальцію, бо він для кактусів архіважливий), чи думаєте якимось чином компенсувати?

Так, там немає сірки і кальцію. Фільтровану/дощову воду використовую наразі тільки для сіянців. Взагалі планувалось періодично використовувати відстояну водопровідну воду якраз заради кальцію і сірки. Але за минулий і цей роки тільки кілька разів її давав для сіянців. Мабуть, варто було частіше. Можливо, вони отримували кальцій із цегли, хз.

Знаю, що Сокирницький цеоліт містить біля 1,7% CaO. Але не в курсі, чи рослини можуть отримувати кальцій з цієї сполуки. Можливо, ви, Олександре, підкажете?

Peakspear писав:Стосовно 5 річного досвіду колеги, ви не запитували яку воду він використовував для поливу і який субстрат?

Вода - водопровідна, середньої жорсткості, він не відстоює і не підкислює. Субстрат - сірий граніт 3-5 мм і невеликий відсоток перліту (тому мені здається, його можна не враховувати). Вирощує в теплицях (без теплиці граніт - варіант, хіба, для трудоголіків, я би таких частих поливів не витримав, або ж брати фракцію 1-3 мм). Поливає раз на 2 тижні (частіше не виходить). Розчин добрива - 1 г/л. Поливає добривом всі рази весною і пару поливів восени, а літом - через раз.

Peakspear писав:Вапно розчиняється кислотою. Це можливо зробити густим розчином лимонної кислоти або акумуляторним електролітом (сірчана кислота) замочити на 1-2 доби. Потім треба вимити саму кислоту замочуванням субстрату у водопровідній воді (вона частково нейтралізує кислоту, бо містить незначну кількість карбонатів). Воду треба декілька разів міняти або промивати субстрат.

Двое суток в серной кислоте? Однако...

Точно. Перечитав. Дійсно - жесть Забув додати, що електроліт треба розвести ~10 разів. Замочування можна припинити після повного припинення виділення бульбашок газу (але я замочував на одну чи то дві доби). Але краще взагалі не використовуйте сульфатну кислоту (електроліт), дуже їдка і небезпечна субстанція, лимонна кислота куди безпечніша і дістати її легше!!!

А подскажите еще момент, пожалуйста. Спустя какое время после пересадки можно давать минеральное удобрение? И какое? Как часто? И вообще надо ли?
В эпицентре могу вот такие купить удобрения.

balanovskiy писав:Двое суток в серной кислоте? Однако...

Але чисто технічно сірчана кислота в означеній концентрації не здатна розчинити повністю мінерали з яких складається основна частина цегли. Але повідомлення виправив надіюсь ніхто не постраждає...

ingBear писав:Знаю, що Сокирницький цеоліт містить біля 1,7% CaO. Але не в курсі, чи рослини можуть отримувати кальцій з цієї сполуки. Можливо, ви, Олександре, підкажете?

Знаю тільки, що рослини здатні приймати участь у вивітрювані материнської породи (навіть вулканічного походження) за рахунок кореневих виділень. У Карпатах є місця де материнська порода складена цеолітом і смереки там явно не проявляють ознак мінерального голодування Кактуси 100% теж здатні до всього цього. В колекції хз чи це працює і чи не буде лімітувати розвиток рослин відсутність певних елементів у поливному розчині за умов присутності їх у структурі субстрату. Тут тільки експериментальним шляхом можливо визначити напевно... Є невеличкий досвід, на початку хобі вирощував рослини у гранітній крихті, додаткового підживлення мікроелементами не застосовував тільки NPK. Росли без явних дефіцитів, правда і видів з сильною ростовою енергією, наскільки пам'ятаю, не було.

Деревья в Карпатах (да и не только в них) питаются не минералами "материнских" пород, а всё-таки гумусом почвы.

mismouse писав:А подскажите еще момент, пожалуйста. Спустя какое время после пересадки можно давать минеральное удобрение? И какое? Как часто? И вообще надо ли?
В эпицентре могу вот такие купить удобрения.

Во первых, чем задать группу вопросов, вернитесь назад, там есть ответы на ваши вопросы( не ленитесь читать), минимум азот, преобладают калий и фосфор, плюс микроэлементы. То что Вы показали с Эпицентра. Надо знать их состав, что-бы ответить подойдут ли они кактусам.

Peakspear писав:Точно. Перечитав. Дійсно - жесть Забув додати, що електроліт треба розвести ~10 разів. Замочування можна припинити після повного припинення виділення бульбашок газу (але я замочував на одну чи то дві доби). Але краще взагалі не використовуйте сульфатну кислоту (електроліт), дуже їдка і небезпечна субстанція, лимонна кислота куди безпечніша і дістати її легше!!!

Никогда не вымачивал ни в какой кислоте кирпич ( считаю всякое вымачивание в кислоте "занятием для мозгов"), и кактусы отлично себя в нём чувствовали. Ещё что-бы рассыпался за 1-3 сезона тоже не видел, довольно прочный материал( если не брать современный). Использовать лучше старый кирпич (до 60-х прошлого века)

Согласен, замачивать в кислоте как-то не алё. Достаточно промыть от пыли.

Хотя... если есть желание морочиться и подводить под это "научную" базу, то...

Balanowskiy писав: Деревья в Карпатах (да и не только в них) питаются не минералами "материнских" пород, а всё-таки гумусом почвы.

Дерева в Карпатах ( і не тільки дерева, і не тільки в Карпатах ) живляться не гумусом, а хімічними сполуками, які
отримують з повітря ( вуглекислий газ ), з материнських порід ( більшість мікроелементів ), а також з грунту, де з допомогою вологи та тепла грунтова мікрофлора перетворює гумус в доступні для рослин хімічні сполуки. Інакше
" Выращивание суккулентов в минеральных субстратах " було б неможливим.
Безпосередньо гумусом живляться тільки гриби, які зараз до царства рослин не належать.

+ ще фіксація молекулярного азоту і картина по живленню смерек, змальована колегою, більш-менш повна.

Але у нас тут всі ці чудові механізми в контексті гравійної культури.