Brasiliopuntia — маленький рід у великій підродині

У першій частині цієї серії статей я згадував про те, як Opuntioideae поширилися в більшості районів Америки, включно з Карибським басейном і Галапагоськими островами.

Однак сьогодні ми знову в Бразилії, де розглянемо монотипний рід Brasiliopuntia. Незважаючи на назву роду, він не є ендеміком Бразилії, а трапляється по всьому субтропічному поясу Південної Америки і далі на північ до Атлантичного узбережжя.

Вперше цей вид відкрив Вільденов 1813 року, а наступного року він отримав назву Cactus brasiliensis. І тільки в 1819 році Хаворт переніс його в рід Opuntia. Назву ж Brasiliopuntia вперше було запропоновано доктором Карлом Шуманом 1898 року, як підрід, що входить до складу великого роду Opuntia.

Згодом до нового підроду було включено кілька видів, головним чином тому, що перші дослідники кактусів знаходили їх у різних місцях на всій території їхнього широкого поширення. Крім того, вони бачили рослини на різних стадіях їхнього розвитку, які можуть бути найрізноманітнішими: від кактуса схожого на різдвяник і до цілком дорослої пальми, — і всі вони думали, що знайшли новий вид.

Сіянці цього кактуса виглядають майже як шлюмбергера, а коли розвивається головне стебло, то рослина набуває вигляду більше схожого на консолея. Зрештою рослина перетворюється на одностовбурне дерево заввишки до 20 метрів, що робить її одним із найвищих кактусів, а з землі вона має вигляд куща гостролиста на вершині.

Brasiliopuntia була виділена в повноцінний рід Бергером у 1926 році. У наступні роки всі таксони роду були об’єднані в один вид Brasiliopuntia brasiliensis.

Не так давно філогенетична робота Воллеса і Дікі, а також подальша робота Вольфганга Штуппі у відділі зі збереження насіння Королівського ботанічного саду Кью підтвердили, що Brasiliopuntia не належить до роду Opuntia, і тому вона стала самостійним родом.

Brasiliopuntia brasiliensis (Willdenow) Berger 1926

Деревоподібна рослина з вираженим головним стеблом і циліндричними бічними стеблами, що несуть дуже тонкі (схожі на листя) сегменти з невеликою кількістю колючок.

Квітки жовті, запилюються бджолами.

Форма і забарвлення плодів мінливі.

Вирощування відносно просте. Взимку рослині потрібне тепло, а кілька легких зволожень у зимовий період допоможуть зберегти більшість нижніх бічних гілок, хоча їхня найнижча пара зазвичай опадає щозими.

У літній період поливайте добре, але завжди давайте ґрунту повністю просохнути перед повторним поливом. У теплу погоду регулярно обприскуйте сегменти. Це допоможе забезпечити соковите яскраво-зелене забарвлення і зберегти їх на рослині.

Компост має бути слабокислим і дуже відкритим за своєю структурою.

Повного сонця слід уникати, найкраще підходить півтінь.

Ось і все, що стосується Бразиліопунції.

У наступній статті ми вирушимо на північ Мексики, на півострів Нижня Каліфорнія, і розглянемо рід Grusonia.

Гарних посівів та зростання.