Сюзан з Monadenium arborescens (тепер Euphorbia nearborescens), поблизу MaloloС’юзан Картер Голмс (англ. Susan Carter Holmes) — британська ботанік і таксономістка, яка спеціалізується на сукулентних рослинах, особливо на сукулентах родини молочайних (Euphorbiaceae).
Протягом багатьох років вона працювала в Королівських ботанічних садах К’ю і опублікувала безліч наукових праць під своїм дівочим прізвищем — С’юзан Картер (S. Carter), а зараз консультує колег з International Euphorbia Society і є там президенткою.
Ceropegia somaliensis, на схід від LoiyaВи майже напевне стикалися з рослинами, описаними С’юзан Картер. Серед них Euphorbia baioensis, Euphorbia greenwayi, Euphorbia horwoodii, Euphorbia lenewtonii, а також багато алое та монаденіумів.
С’юзан Картер — провідна спеціалістка з еуфорбій Східної Африки, майже всі еуфорбії Сомалі описані саме нею. Тим цікавіше читати її спогади про експедиції, наприклад, у Сомалі, бо зараз поїхати туди можливо лише в супроводі взводу охоронців зі стрілецькою автоматичною зброєю і з ризиком для власного життя.
Її спогади про експедиції донедавна можна було прочитати лише в десятомному виданні The Euphorbia Journal (1983–1996), куди вона час від часу писала статті, і трошки — в іншій спеціалізованій літературі. З огляду на те, що їй виповнюється 91 рік, я переймався, що коли її не стане, всі її спогади також зникнуть, як це сталося з багатьма — від Френка Хорвуда до Джона Лавраноса.
Кварцитовий пагорб 1,5 км на захід від LokicharОднак із подивом і радістю з’ясувалося, що наприкінці минулого року С’юзан Картер видала за власні кошти, як раніше робив Джон Пілбем, товстенну книжку на 600 сторінок своїх спогадів, хронік і записів про експедиції, доповнивши її понад вісьмома сотнями кольорових фотографій.
Aloe myriacantha, в ущелині KitongaУ її книзі “Plant Hunting Adventures in Eastern Tropical Africa” описано дванадцять експедицій включно з Кенією, Танзанією, Сомалі, Зімбабве та Суданом. А сама книжка складена на основі нотаток, які вона робила під час подорожей — причому не лише рослин, а й ситуацій, у які вона потрапляла.
Після виходу на пенсію у 1995 році, за її власними словами, С’юзан Картер «отримувала задоволення від допомоги колегам, оцінювання та рецензування статей, особливо для журналу Euphorbia World, стежила за новими розробками в галузі молекулярної систематики та підтримувала зв’язок із багатьма друзями. Це справді життя, яке було варте того, щоб його прожити!»
Історія С’юзан Картер — це не просто біографія видатного ботаніка, а портрет людини, що присвятила життя пізнанню світу. Вона показала, що систематика — це не суха наука, а пригода, сповнена небезпек, відкриттів і краси. Її внесок у ботаніку, її описи нових видів, а тепер ще й книга залишаться з нами як спадок, до якого ще довго звертатимуться дослідники, колекціонери та просто поціновувачі рослин.