Стосовно ЕДТА, наприклад https://www.jenabioscience.com/images/P ... 5.0001.pdf , але ваше запитання цілком обґрунтоване, бо багато виробників вказують і 36 місяців, наприклад https://www.wardsci.com/store/product/8 ... odium-salt . Від себе додам, що мав справу з цим реактивом на практиці, як у професійному вимірі так і ні. Лабораторний ЕДТА починає відчутно втрачати свої властивості десь через 1-1,5 роки. Звичайно мій суто суб'єктивний досвід може бути хибним . Що додають, наскільки воно свіже і як зберігається в суміші з різними солями відомо тільки виробнику добрив. Але навіть якщо у вас змієві запаси добрив, але ви, на додачу, використовуєте ще і водопровідну воду для замішування, то я б не сильно переживав за недостачу мікроелементів у рослин.

Про ppm ви теж доречно зауважили. Думаю треба пояснитися. Розчиняю означене добриво в концентрації 1г/л. До цього додаю ще 250 мг нітрату кальцію (~40мг елементарного N). Такий розчин має провідність 1700-1800 мкСм/см. У моєї TDS-палки фактор конверсії 0,5, що дає значення 850-900 ppm. Потім я довожу готовий розчин до 1000-1200 мкСм/см так як вода випаровується і треба запас щоб не смалити корені у занадто солоному (на мою думку) середовищі. pH не зменшую (але можливо варто). Тому і написав, що приблизний ppm для N у готовій воді для поливу 40-50. Ймовірно помилився і там 50-60 ppm, якщо рахувати з коефіцієнтом перетворення 1 + додаткове розведення. У готовому добриві, гадаю, має бути 8N (амонійний/нітратний азот 1:1) 22 P2O5 28 K2О + Са на ~1,5 л води.

Але є ще одне але). Про це конкретне добриво. Існує доволі багато інформації про токсичність великої кількості амонію при гідропонному культивуванні. Це викликає певні хвилювання, проте чи стосується гравійної культури кактусів мені не відомо. Проте є і позитивні сигнали https://oklahomacactusdotcom.files.word ... -grow1.pdf . До того ж певна кількість амонію веде до зниження pH у прикореневій зоні (чисто фізіологічний ефект і один з механізмів токсичності). Московитська суміш, про яку писав шановний Skeptyk, з огляду на обставину з амонієм виглядає кращою.

Peakspear писав:40-50 ppm загального азоту

О, у мене в розчині теж 50 ppm.

Skeptyk писав:оце і виходить 4-5% в добривосуміші , яку додається грам на літр

Або 10% азоту, якщо давати 0,5 г/л, як я. Тому спитав про ppm, щоб зразу дізнатись концентрацію в Олександра.

До речі, тестую вже 2 місяці "Peters Professional Blossom Buster 10-30-20" 0,5 г/л (50 ppm азоту) раз на ~10 днів на десятку дворічних сіянцях в гравійці в міні-тепличці під лампами. Серед них - телоцефали, копіапоа, ехіномастус і аріки агавоідеси. Вода - дощова або фільтрована. Ріст у більшості - цілком задовільний, явно швидший, ніж минулого року на "Кемірі Люкс" (16-21-27) 0,25 г/л, хоч азоту тоді було майже стільки ж - 40 ppm (ймовірно, тоді велика к-сть синьо-зелених водостей зіграла свою роль, зараз їх майже немає). Жирування не спостерігається, але тут важко сказати, бо під лампами в мене формуються значно слабші колючки, ніж на сонці.

Peakspear писав:Тому і написав, що приблизний ppm для N у готовій воді для поливу 40-50. Ймовірно помилився і там 50-60 ppm

Ну, може, я неправильно зрозумів, але якщо просто порахувати, що ви розводите початковий розчин в ~1,6 раза (1750 / 1100), то на виході у вас повинно бути ~50 ppm азоту (80 / 1,6), ~175 ppm P2O5 (280 / 1,6) і ~219 ppm K2О (350 / 1,6). Виходить NPK 10-35-44, а не 8-22-28...

Peakspear писав:У готовому добриві, гадаю, має бути 8N (амонійний/нітратний азот 1:1) 22 P2O5 28 K2О + Са на ~1,5 л води.

Не зовсім зрозуміло, що ви мали на увазі. Хіба співвідношення NPK - не одинакове для будь-якого об'єму розчину?

Peakspear писав:Потім я довожу готовий розчин до 1000-1200 мкСм/см так як вода випаровується і треба запас щоб не смалити корені у занадто солоному (на мою думку) середовищі.

А чому так думаєте? Я трохи проаналізував інформацію... Якщо взяти ті ж "YaraTera KRISTALON 3-11-38 BROWN" чи "Peters Professional Combi-Sol 6-18-36", чи "Valagro MASTER 3-11-38", розроблені в т. ч. і для гідропоніки з додатковим внесенням кальцієвої селітри, і їхні рекомендовані норми, які можуть досягати і 2, і 5 г/л (залежно від виробника), то, наче б то, не повинно бути названої вами проблеми... Звичайно, корені овочевих і плодових культур чи кімнатних рослин відрізняються від коренів сукулентів, але хіба схильність до опіків у них значно нижча?

Дійсно, гарне добриво це Peters Professional Blossom Buster. І чому я його не шукав в продажі на вагу... І співвідношення нітратний/амонійний азот подібне до мого самопалу. І фосфору більше, що в теорії має бути добре для сіянців. Теж насіяв у цьому році кактусів з життєвими формами подібними до ваших, але оскільки я новачок у цьому, то навряд у мене вийде отримати результати достатні для порівнювання з вашими. Субстрат для сіянців теж неорганічний використовуєте? У вас вже переривчастий полив, чи вони ще маленькі і постійно у вологому середовищі? Не пересаджували ще якісь з них?

ingBear писав:то на виході у вас повинно бути ~50 ppm азоту (80 / 1,6), ~175 ppm P2O5 (280 / 1,6) і ~219 ppm K2О (350 / 1,6)

все так. Далі я дещо не зрозумів про 10-35-44. Я рахував так: оскільки маса наважки збільшилась до 1,25 (внаслідок додавання селітри), то і % співвідношення елементів стало інше, це дало з перерахунку на грам 6,4%N (не 8, спочатку забув перерахувати і азот теж) 22% P2O5 28% K2О, або 6,4 N, 9,6 P, 23 K при перерахунку на елементарні елементи.

На рахунок концентрації/схильності до опіків. Роблю розчини з відносно низкою провідністю з цих причин:
- пустельні ґрунти добре промиваються, містять мало гумусу і інших абсорбентів тому для них не характерні високі концентрації розчинних солей,
- вода випаровуються особливо швидко на гравійних субстратах, а отже концентрація солей росте. На момент утворення кореневих волосків вона точно вища ніж у готовому поливному розчині, але цеоліт (як і інші пористі субстрати типу цегляної крихти) має утримувати розчини залишкових високих концентрацій в середині гранул, в меншому контакті з корінням,
- декотрі види можуть рости навіть на відносно засолених ґрунтах, проте % таких малий,
- сумніви відносно високих кількостей амонійного азоту (у моєму випадку),
- у любительському середовищі існує, як мені здалося, ну прямо консенсус відносно половинного (і більшого) зменшення поливних доз добрив для сукулентів.

YaraTera KRISTALON 3-11-38 BROWN - здається найкрутіший варіант. Можливо перейду на нього. Дякую за підказку!

Peakspear писав:Далі я дещо не зрозумів про 10-35-44.

Це я просто поділив на 10 і помножив на 2 те, що вийшло в моїх розрахунках (50-175-220).

Peakspear писав:Я рахував так: оскільки маса наважки збільшилась до 1,25 (внаслідок додавання селітри)

В перерахунку на грам так і буде: 6,4-22,4-28. І все би було вірно з розрахунками, якби ви збільшили в 1,25 раза вагу сухого добрива, а потім розвели 1 г в літрі води. Але ж ці 1250 мг вже розведені в 1 л води. Значить, по факту, у вас там є 80 ppm азоту, 280 ppm P2O5 і 350 ppm K2О. Тому і краще рахувати ppm, менше шансів помилитись . Потім ви розводите розчин в ~1,6 раза (якщо ви додаєте рівно 0,5 л, то в 1,5 раза, а якщо орієнтуєтесь при розведенні тільки на провідність, то в середньому в 1,6 раза, виходячи з ваших цифр), що і дає нам, як я нижче писав, ~50 ppm азоту, ~175 ppm P2O5 і ~219 ppm K2О. І, якщо виходити з того, що співвідношення NPK нам потрібне не лише для знання співвідношення, але й для розрахунку ppm азоту (ну і солей також), а також порівняння, при потребі, з чужим NPK, то можна сказати, що ваше NPK - 5-17,5-22, або 10-35-44.

Peakspear писав:Дійсно, гарне добриво це Peters Professional Blossom Buster. І чому я його не шукав в продажі на вагу...

А його на вагу продають лише кілька продавців, і це переважно 1 кг. В одного-двох є і малі фасовки, але там велика націнка.

Peakspear писав:Теж насіяв у цьому році кактусів з життєвими формами подібними до ваших, але оскільки я новачок у цьому, то навряд у мене вийде отримати результати достатні для порівнювання з вашими. Субстрат для сіянців теж неорганічний використовуєте? У вас вже переривчастий полив, чи вони ще маленькі і постійно у вологому середовищі? Не пересаджували ще якісь з них?

Я у гравійці теж новачок - всього лиш другий сезон бавлюсь. Так що ваші результати можуть бути і кращими .

Субстрат в описаному мною експерименті - червоний граніт з цеглою.

Поливаю через 2-3 дні після просихання поверхні грунту. Хоча є підозра (хочу точно дослідити цей момент), що коли в гравійці є багато пористої складової, то грунт просихає рівномірно - тобто суха поверхня може свідчити, що він вже повністю сухий, - і це для мене дуже вагомий плюс. І ще одна підозра, що такий грунт може бути хоч весь час мокрим при високій температурі і достатній вентиляції... Бо є у мене одна вибаглива зараза, дворічна Frailea castanea (Хто б міг подумати? Може, то мені якийсь такий польовий номер від Станіка попався...), яка одна за одною гинула від гнилі в листовій землі з перлітом 50/50, навіть в пропареній, а в гравійці - хоч би шо, хоч і росте страшно повільно.

Пікував сіянці вже двічі - в гравійку, власне. Тут в мене ще є одне невияснене питання: чи потрібно взагалі пересаджувати у випадку гравійки, якщо ще вистачає об'єму для росту і грунт не надто засолений і не зарослий водостями? Такий грунт же, по ідеї, не злежується з часом (якщо це - не цегла чи акадама), як органіка... Можливо, хтось підкаже?

Peakspear писав:На рахунок концентрації/схильності до опіків. Роблю розчини з відносно низкою провідністю з цих причин:

Так, цілком може бути, як ви кажете. Єдине що консенсус відносно половинного зменшення доз добрив завжди пояснюється (якщо пояснюється) тільки часткою азоту.

Peakspear писав:YaraTera KRISTALON 3-11-38 BROWN - здається найкрутіший варіант. Можливо перейду на нього. Дякую, за підказку!

Ну, це добриво - мабуть, друге по популярності після "Кеміри Люкс" серед кактусистів .

Ясно. Все так. Навіть і не знаю чому ця елементарна фігня напрягла моє око

Про кристалон чув/читав тут на форумі, але думав це якийсь місцевий виробник, так як ніколи не бачив цього добрива у роздрібній торгівлі і не гуглив спеціально.

ingBear писав: чи потрібно взагалі пересаджувати у випадку гравійки

Мій "стаж" ~10 років гравійки з перервами. Пробував різне від вермикулітно-гранітних сумішей до цегли/керамзиту. Цеоліт тільки цей рік. У ньому майже все від пустельних/епіфітних видів кактусів до сентполій дружини. Проблеми поки відсутні. З впевненістю можу сказати що пересадки зв'язані з виснаженням субстрату у вас відпадуть точно Все інше то вже є суто видоспецифічним. А види які навпаки люблять тісноту тари (наприклад ребуції) тільки виграють від гравійки.

Що значить "виснаження субстрату" і чому ребуции люблять тісноту тари? Я розумію, що під словом "виснаження" мається на увазі збіднення субстрату, втрата поживних і функціональних властивостей субстрату.
Я вирощую в земляній суміші і ніколи не бачив виснаження субстрату, хоча багато кактусів не пересаджувались 10 і більше років. Та й не помітив, щоб ребуции полюбляли тісноту.

Думаю ви погодитесь, що є ціла група видів для яких характерно в природі займати кишені з відносно багатим на гумус субстратом. Вони, як правило, відрізняються невеликим габітусом і повільним ростом. Це здебільшого високогірні представники серед яких не тільки ребуції. Є версія, що вони, будучи природньо пристосованими до таких екологічних умов, при досягненні певних меж по об'єму тари або ресурсів (або гумусної кишені) уповільнюють свій ріст і перемикають свої внутрішні ресурси на квітнення/плодоношення, що може бути цікавим колекціонерам, як у плані мініатюрності так і декоративності (звичайно, що стандарти у всіх різні). Подібним чином це може працювати і у деяких епіфітів екологічна ніша яких дещо подібна. Ці теоретичні міркування лише частково підтверджені спостереженням видів у природі і практичними рекомендаціями, які зустрічаються на подібних цьому ресурсах. Звичайно я не проводив (навряд хтось це робив цілеспрямовано) методологічно повноцінних експериментів для підтвердження цих принципів з науковою достовірністю.